Інсулінорезистентність: причини, наслідки і способи боротьби

Інсулінорезистентність – це стан, при якому клітинний організм виробляє чутливість до інсуліну, гормону, який регулює рівень цукру (глюкози) в крові. Це один з факторів, що сприяють розвитку цукрового діабету 2-го типу, ожиріння та інших метаболічних явищ. У цій статті ми розберемося, що викликає інсулінорезистентність, як її виявити і що робити, щоб відновити нормальну чутливість клітин до інсуліну.

Що таке Інсулін і чому він важливий

Інсулін – це гормон, що виробляється підшлунковою залозою, який відіграє ключову роль у регулюванні обміну речовин. Його основна функція полягає в транспортуванні глюкози з крові до клітини, де вона використовується як джерело енергії або зберігається як глікоген.

Коли клітини стають нечутливими до інсуліну, глюкоза залишається в зворотному напрямку, що призводить до підвищення рівня цукру в крові. Це змушує підшлункову залозу виробляти більше інсуліну, щоб компенсувати виниклу проблему, проте з часом це призводить до її перевантаження і зносу.

Причини Інсулінорезистентності

• Надмірна вага та ожиріння – жирова тканина, особливо в області живота, містить речовини, які можуть порушити дію інсуліну;
• Малорухливий спосіб життя – низька активність знижує чутливість м’язових клітин до інсуліну;
• Генетична схильність – у деяких людей існує спадкова схильність до інсулінорезистентності;
• Неправильне харчування – споживання великої кількості цукру, рафінованих углеводів і трансжирів збільшує ризик розвитку інсулінорезистентності;
• Хронічний стрес – високий рівень кортизолу (гормону стресу) може перешкоджати нормальній роботі інсуліну;
• Гормональні порушення – наприклад, синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) і надлишок гормону росту, можуть сприяти розвитку інсулінорезистентності.

Симптоми Інсулінорезистентності

Інсулінорезистентність може довго залишатися непоміченою, але деякі симптоми можуть свідчити про її наявність:

• Постійна втома;
• Труднощі зі схудненням;
• Ожиріння в області живота;
• Підвищений апетит, особливо тяга до солодкого;
• Затемнення шкіри (akantosis nigrans), особливо в області шиї, пахв або паху;
• Підвищення рівня цукру в крові (гіперглікемія);
• Зміни рівня ліпідів у крові (високий рівень тригліцеридів і низький рівень «хорошого» холестерину).

Наслідки інсулінорезистентності

Якщо не боротися з інсулінорезистентністю, це може призвести до наступної проблеми:

1. Цукровий діабет 2-го типу.
2. Метаболічний синдром.
3. Серцево-судинні захворювання.
4. Безалкогольна важка хвороба печінки.
5. Полікістоз яєчників у жінок.
6. Хронічне запалення.

Як боротися з інсулінорезистентністю?

1. Корекція харчування – збільште споживання продуктів з низьким глікемічним індексом (овочі, ягоди, цільні зерна, бобові).
2. Уникайте цукру, солодощів, випічки та рафінованих страв.
3. Збільште споживання білків та джерел енергії (авокадо, горіхи, риба, оливкова олія).
4. Регулярно вживайте клітковину (зелень, фрукти, овочі).
5. Фізична активність.
6. Регулярні кардионагрузки (ходьба, біг, плавання) покращують чутливість клітин до інсуліну.
7. Силові тренування допомагають застосовувати м’язову масу, що також сприяє зниженню інсулінорезистентності.
8. Контроль ваги.
9. Зниження маси тіла на 5-10% вже може покращити чутливість до інсуліну.
10. Сон та контроль стресу.
11. Спіть не менше 7-8 годин на добу.
12. Практикуйте методи релаксації, такі як йога або медитація.
13. Медикаментозна терапія (під наглядом спеціаліста). У деяких випадках лікар може призначити такі препарати, як метформін, для зниження чутливості до інсуліну.
14.  

 Профілактика інсулінорезистентності

• Збалансоване харчування з обмеженням цукру і швидкими углеводами;
• Регулярна фізична активність;
• Контроль маси тіла;
• Щорічні медичні огляди та аналізи крові (натще глюкози, глікований гемоглобін).

Висновок

Інсулінорезистентність – це стан, який можна змінити, якщо вчасно діагностувати та вжити заходів. Зміна способу життя, правильне харчування, регулярна Динаміка активності і підтримання нормальної чутливості клітин до інсуліну дозволяють зберегти цей стан. Важливо пам’ятати, що боротьба з інсулінорезистентністю — це внесок в загальний стан здоров’я і довголіття.