У березні 2025 року хірурги з Массачусетської лікарні загального профілю (MGH, США) провели першу у світі успішну пересадку нирки від генетично модифікованої свині живій людині. Цей прорив став ключовим моментом у розвитку ксенотрансплантології — галузі, що вивчає пересадку органів між видами.
Операція дає надію тисячам пацієнтів у всьому світі, які роками чекають на донорські органи. За офіційними даними, тільки в США на пересадку нирки щороку очікує понад 90 000 осіб.
Що сталося і чому це важливо
Пацієнтом став 62-річний Річард Слот, якому через важке ускладнення діабету була потрібна негайна пересадка нирки. Традиційний донор так і не знайшовся вчасно, і сім’я погодилася на експериментальну операцію за участі спеціально модифікованої свині, вирощеної біотехнологічною компанією eGenesis.
Вчені видалили у тварини гени, що відповідають за агресивну імунну відповідь у людини, і додали кілька людських генетичних маркерів, аби зменшити ризик відторгнення. Нирка функціонує нормально вже понад місяць після трансплантації — без ознак серйозних ускладнень чи імунної реакції.
Основні досягнення операції:
Орган функціонує без діалізу.
Пацієнт отримує мінімальну дозу імуносупресивних препаратів.
Всі життєво важливі показники в нормі.
Контекст і технологічна основа
Ксенотрансплантація, або пересадка органів між видами, є однією з найбільш дискусійних тем у медицині. Спроби використовувати органи тварин почалися ще в середині ХХ століття, однак їх відкидали через відторгнення, вірусну небезпеку та етичні питання.
Лише з розвитком генного редагування (CRISPR) і створенням т.зв. “чистих ліній” свиней, що не несуть небезпечних ретровірусів, з’явилася реальна можливість використання органів тварин для порятунку людей.
Компанія eGenesis у співпраці з Массачусетською лікарнею витратила понад 5 років на виведення генетично сумісної лінії свиней. Загалом у ДНК тварини було внесено 69 генетичних модифікацій — найбільша кількість у практиці медичної біоінженерії.
Що кажуть експерти?
Доктор Лео Риззуті, керівник хірургічного відділення MGH:
«Ми не просто врятували життя — ми відкрили нову еру в трансплантації. Це як перша посадка на Місяць, але в медицині».
Професорка Лейла Хассуні, біоетик з Оксфорда:
«Тепер ми повинні подбати про етичні та правові рамки. Хто несе відповідальність, якщо виникає проблема з органом, отриманим від генетично модифікованої тварини?»
Деякі активісти з захисту прав тварин вже закликають посилити контроль над ксенотрансплантацією, зазначаючи, що масштабне вирощування “донорських” свиней може викликати нову хвилю біоетичних дебатів.
Що далі? Потенціал і виклики
Цей успішний випадок може стати відправною точкою для нової моделі вирішення проблеми браку донорських органів. Якщо майбутні пацієнти теж продемонструють стійке прийняття органів, медична спільнота отримає масовий доступ до альтернативних донорських ресурсів, які зменшать черги, витрати та смертність серед пацієнтів із нирковою недостатністю.
Однак залишаються виклики: юридичні норми, біоетика, довготривалі побічні ефекти та суспільне сприйняття ідеї “тваринних” органів у людському тілі.
Висновок
Перша успішна пересадка генетично модифікованої свинячої нирки людині є історичною подією для всієї медичної галузі. Вона відкриває нові можливості лікування важких патологій та порушує фундаментальні питання про межі біотехнологій.
У найближчі роки на нас чекає серія клінічних випробувань, правових реформ і широкого суспільного діалогу. Але вже зараз очевидно: майбутнє трансплантології щойно зробило величезний крок уперед.
