Анафілактичний шок: що це таке та як врятувати життя

Анафілактичний шок — це найгостріша форма алергічної реакції, яка розвивається миттєво й може закінчитися зупинкою серця за лічені хвилини. В Україні щороку фіксують понад 5 000 випадків анафілаксії, причому близько третини трапляються поза лікувальними закладами. Розуміння природи цього стану та знання, як врятувати при анафілактичному шоці, допомагають уникнути трагічних наслідків і формують культуру невідкладної допомоги в суспільстві.

Що відбувається в організмі

Анафілаксія — це масивне вивільнення гістаміну та інших медіаторів імунної системи у відповідь на контакт з алергеном. Судини різко розширюються, тиск падає, а слизові оболонки дихальних шляхів набрякають. Такий «каскад» змін і спричиняє анафілактичний шок. Якщо людина не отримує адреналін, кровообіг зупиняється в середньому через 10–15 хвилин.

Причини виникнення

Найчастіші причини анафілактичного шоку об’єднують чотири категорії:

Продукти харчування: арахіс, горіхи, морепродукти, яйця, кунжут.
Медикаменти: пеніциліни, цефалоспорини, нестероїдні протизапальні, контрастні речовини.
Укуси комах: бджоли, оси, шершні.
Латекс та інші біоматеріали у медичних рукавичках, катетерах.

За даними Clinical Immunology (2024), харчова анафілаксія посідає перше місце серед дітей, а лікарська — серед дорослих.

💬 До речі! Підпишіться на наш Telegram, щоб завжди бути в курсі останніх відкриттів та подій у світі превентивної медицини та біохакінгу!

👉 Підписуйтесь тут, щоб нічого не пропустити!

Симптоми та діагностика

Перші симптоми при анафілактичному шоці з’являються впродовж 1–5 хвилин після контакту з алергеном:

відчуття жару, раптова слабкість;
свербіж шкіри, кропив’янка, почервоніння;
набряк губ, язика, горла;
свистячі хрипи, утруднене дихання;
падіння артеріального тиску до 90/60 мм рт. ст. й нижче;
блідість, холодний піт, запаморочення;
втрата свідомості.

Лікар підтвердить діагноз за клінічною картиною та, за потреби, визначить рівень триптази у крові протягом 1–2 годин після епізоду.

Невідкладна допомога

Знання, що робити при анафілактичному шоці, критично важливе:

Виклик швидкої (103 / 112) — перше й безумовне правило.
Адреналін. Якщо у потерпілого є автоінʼєктор, уколюємо у зовнішню поверхню стегна через одяг. Дозволено повторити через 5 хв, якщо немає ефекту.
Положення лежачи, ноги підняті — покращує кровообіг мозку.
Розстебнути тісний одяг, забезпечити доступ повітря.
Контроль пульсу та дихання. При зупинці – серцево‑легенева реанімація.

Факт: дослідження AAAAI (2023) довело, що своєчасний адреналін підвищує виживаність із 47 % до 93 %.

Невідкладна допомога при анафілактичному шоці: покрокова інструкція

Крок	Дія
1	Викликати швидку допомогу (103 або 112)
2	Ввести адреналін (автоінʼєктор) у зовнішню поверхню стегна
3	Покласти людину горизонтально, підняти ноги для покращення кровообігу
4	Розстебнути одяг, забезпечити доступ повітря
5	Контролювати пульс і дихання до приїзду медиків

Лікування в стаціонарі

Коли пацієнт надходить до приймального відділення, алгоритм такий:

повторне внутрішньом’язове або внутрішньовенне введення адреналіну при анафілактичному шоці;
великі об’єми сольових розчинів для стабілізації тиску;
антигістамінні й кортикостероїди для пригнічення реакції;
бронхолітики у разі бронхоспазму;
спостереження не менше 24 год, адже можлива біпфазна реакція.

Профілактика та спосіб життя

Ведення щоденника: записуйте всі реакції, щоб відстежити провокуючі фактори.
Носіть браслет‑ідентифікатор з інформацією про алергію.
Регулярне оновлення автоінʼєктора: термін придатності — 12–18 місяців.
Освіта родичів і колег: навчіть їх використовувати адреналіновий шприц.
Фізична активність: помірні навантаження корисні, але уникайте тренувань одразу після прийому ризикових продуктів.
Дієта: за рекомендацією лікаря-алерголога виключіть небезпечні інгредієнти.

Дослідження й нові підходи

Клінічні випробування підшкірних анти-IgE антитіл показують 70 % зменшення частоти тяжких епізодів.
Розробляються компактні спреї‑автоінʼєктори, що спрощують введення препарату під час стресу.
Генетичні дослідження вказують на мутації FCER1A, які підвищують ризик алергічного шоку.

Висновок

Анафілактичний шок — це виклик, який не залишає часу на роздуми. Правило «адреналін — першим» має стати рефлексом для кожного, хто перебуває у групі ризику. Вчасна перша допомога, грамотне стаціонарне лікування анафілактичного шоку та профілактика гарантують високі шанси на повне одужання. Будьте пильні, регулярно консультуйтеся з лікарем‑алергологом і навчайте оточення базовим навичкам невідкладної допомоги — це може врятувати життя.

Джерела: PubMed, Американська академія алергології та клінічної імунології (AAAAI), Журнал “Clinical Immunology”.

Читайте також інші корисні статті про імунітет та здоров’я на Ukr-Med.net.

🧐 Сподобалась стаття?
Підпишіться на наш Telegram, щоб завжди бути в курсі останніх відкриттів та подій у світі превентивної медицини та біохакінгу!

Підписатись у Telegram