Хронічна мігрень: як Ботокс допомагає там, де не діють пігулки
Хронічна мігрень — це більше ніж просто головний біль. Це хвороба, яка впливає на всі аспекти життя людини: від працездатності до емоційного стану. Для багатьох людей мігрень стає щоденним викликом, змушуючи змінювати звички, уникати тригерів, жити в постійному страху чергового нападу. Особливо важко тим, хто вже перепробував безліч традиційних ліків, але так і не досяг полегшення. Саме для таких пацієнтів з’явилася надія у вигляді інноваційного методу — інʼєкції ботоксу при мігрені.
Ботокс, відомий здебільшого як косметичний засіб, давно довів свою ефективність у неврології. У цій статті ми детально розглянемо, чим є хронічна мігрень, чому вона виникає, як діагностується та лікується. Основну увагу приділимо сучасній методиці використання ботулотоксину, її механізмам дії, результатам досліджень та рекомендаціям для пацієнтів.
ГМО-продукти: міфи проти фактів
Словосполучення “ГМО-продукти” вже давно викликає неоднозначні емоції у суспільстві. Дехто впевнений, що це — отрута, яка повільно руйнує організм, інші ж вважають, що генетично модифіковані продукти рятують людство від голоду. Правда, як завжди, десь посередині. У цій статті ми простою мовою пояснимо, що таке ГМО-продукти, розберемо найпоширеніші міфи і факти, а також з’ясуємо, чи шкідливі ГМО для здоров’я, і чи варто їх боятися насправді.
Метою цієї публікації є не лише просвітництво, а й допомога читачу сформувати критичне ставлення до інформації про генетично модифіковані організми. Ми розглянемо наукові дані, соціальні упередження, позиції міжнародних організацій, і покажемо, як відрізнити наукову правду від маніпуляцій.
Етичні аспекти генної інженерії: де межа допустимого?
Генна інженерія давно перестала бути лише темою фантастичних романів. З появою технологій редагування ДНК, таких як CRISPR-Cas9, наука отримала можливість змінювати генетичний код живих організмів, зокрема й людини. Від лікування спадкових хвороб до створення стійких до вірусів ембріонів — усе це стало не лише можливим, а й реальним. Проте з кожним проривом у науці постає питання: чи все, що ми можемо зробити, ми маємо робити? Ця стаття розкриває ключові етичні аспекти генної інженерії та допомагає зрозуміти, де саме проходить межа допустимого.
Вітамін B3: що обрати — нiацин чи нiацинамiд?
Вітамін B3 — це одна з ключових поживних речовин, яку ми щодня споживаємо разом з їжею, навіть не замислюючись. Він грає надважливу роль у роботі багатьох систем організму. І хоч загалом вітамін B3 добре вивчений, багато хто досі не знає, що існує кілька його форм — ніацин та ніацинамід, кожна з яких має свої особливості, переваги й недоліки. Від здоров’я серця до сяйва шкіри — цей вітамін дійсно багатофункціональний. Але який варіант краще саме для вас? У цій статті ми детально розглянемо, чим відрізняються ці дві форми, як вони діють, кому що підходить, і як максимально ефективно отримати користь з вітаміну B3.
Бактеріофаги повертаються: рецидивуючі інфекції лікують без антибіотиків
У 2025 році вчені з Європейського інституту мікробіології оприлюднили результати дослідження, яке має потенціал змінити парадигму лікування хронічних бактеріальних інфекцій. Замість традиційних антибіотиків дедалі частіше на перший план виходить застосування бактеріофагів — вірусів, які здатні знищувати конкретні види бактерій. На фоні глобального поширення антибіотикорезистентності це відкриття є справжнім проривом у галузі інфекційної медицини. Новий підхід може дати шанс мільйонам пацієнтів, які роками страждають від рецидивуючих інфекцій, нечутливих до сучасних препаратів.
Новий прорив у боротьбі з деменцією: з’єднання DHA і гена APOE показало унікальні результати
Нове дослідження американських вчених, проведене у 2024 році, може стати поворотним моментом у боротьбі з деменцією — захворюванням, яке щороку вражає мільйони літніх людей у всьому світі. Вчені з’ясували, що поєднання докозагексаєнової кислоти (DHA), потужного компонента омега-3, з варіацією гена APOE, зокрема формою APOE4, демонструє позитивний вплив на когнітивне здоров’я. Це відкриття є особливо актуальним на фоні зростаючої глобальної епідемії хвороби Альцгеймера та інших форм деменції. Нові результати можуть прокласти шлях до створення персоналізованих стратегій профілактики, орієнтованих на конкретні генотипи.
Небезпека кальцинозу: як вчасно виявити та уникнути ускладнень
Кальциноз — це процес відкладання солей кальцію в тканинах, де їх у нормі не повинно бути. Хоча на перший погляд це може здаватися безневинним, кальциноз є серйозною медичною проблемою. Він може вражати різні органи — від судин і легень до шкіри та серця. Найбільша небезпека полягає в тому, що цей процес часто проходить безсимптомно до моменту появи ускладнень. У цій статті розглянемо, що таке кальциноз, які його причини, симптоми, методи діагностики та сучасні підходи до профілактики й лікування. Також розглянемо роль вітамінів D і K2, а також те, чому важливо знати про кальцинати навіть за відсутності будь-яких скарг.
Інсулінорезистентність без симптомів: як її виявити через індекс HOMA-IR
Інсулінорезистентність — це стан, при якому клітини організму втрачають чутливість до інсуліну, гормону, що регулює рівень глюкози в крові. У нормі інсулін допомагає глюкозі проникати у клітини, де вона використовується для енергії. Коли виникає інсулінорезистентність, глюкоза накопичується в крові, а клітини не отримують належного живлення. Організм, у свою чергу, реагує підвищенням вироблення інсуліну — і це запускає замкнуте коло. З часом цей процес може виснажити підшлункову залозу та порушити інші функції організму.
Google Health презентував ІІ, що передбачає серцеві напади за 5 років до появи симптомів
У травні 2025 року компанія Google Health оголосила про значущий прорив у кардіології: вперше представлено штучний інтелект, здатний з високою точністю передбачити ймовірність серцевого нападу за п’ять років до появи клінічних симптомів. Технологія ґрунтується на глибокому аналізі зображень серця з магнітно-резонансної томографії (МРТ) і має потенціал змінити сучасну медицину, зробивши її більш превентивною. Це відкриття може мати глибокий вплив на глобальне здоров’я, особливо серед мільйонів людей, які перебувають у групі ризику та навіть не підозрюють про це.
Регенеративна медицина: перша успішна трансплантація надрукованої печінки у приматів
Світовий прорив у галузі регенеративної медицини: вперше дослідники успішно провели трансплантацію біодрукованої печінки приматам. Інноваційна операція відбулася у травні 2025 року в одному з провідних біомедичних центрів США. Ця подія може стати вирішальним кроком до створення повноцінних штучних органів для людини, що відкриває нові горизонти у лікуванні печінкової недостатності та інших тяжких захворювань печінки.
Мікробіом і мозок: як бактерії кишечника впливають на психічне здоров’я
Чи може мікрофлора кишечника впливати на наш настрій, рівень тривожності або навіть розвиток депресії? Сучасна наука відповідає: так. Усе більше досліджень підтверджують, що бактерії в кишківнику не лише допомагають перетравлювати їжу, а й тісно пов’язані з роботою мозку. Виявилось, що стан кишківника може впливати на продукцію нейромедіаторів, регулювати запальні процеси, а також впливати на вісь гіпоталамус-гіпофіз-наднирники, яка відповідає за реакцію організму на стрес.
У 2022 році команда нейробіологів із Нідерландів провела одне з наймасштабніших досліджень про взаємозв’язок мікробіому та психічного здоров’я. У цій статті розглянемо, що саме виявили вчені, і чому це відкриття може мати значення не лише для науки, а й для кожного з нас.
Роль фізичної активності у профілактиці хвороби Альцгеймера: що каже наука?
Хвороба Альцгеймера — одна з найпоширеніших форм деменції, яка щороку вражає мільйони людей у всьому світі. З віком ризик розвитку цієї нейродегенеративної недуги зростає, що робить її серйозною проблемою для систем охорони здоров’я. Попри численні спроби створити ефективні ліки, жоден препарат наразі не здатен повністю зупинити прогресування хвороби. Саме тому зростає інтерес до превентивних стратегій — зокрема тих, які можна впроваджувати ще до появи симптомів.
У пошуках шляхів профілактики дослідники дедалі більше звертають увагу на спосіб життя, зокрема на фізичну активність. Метою цієї статті є представлення останнього наукового дослідження, яке аналізує вплив регулярних фізичних вправ на ризик розвитку хвороби Альцгеймера.