У квітні 2025 року вчені з Каліфорнійського університету (Сан-Дієго) оприлюднили результати проривного дослідження, що може змінити підхід до лікування нейродегенеративних захворювань, зокрема хвороби Альцгеймера та Паркінсона.
Дослідникам вдалося створити наночастинки, які здатні безпечно проникати крізь гематоенцефалічний бар’єр — природний захист мозку, що десятиліттями був головною перешкодою для ефективного введення ліків.
Це відкриття може стати основою для нових методів лікування, що зменшують нейрозапалення, стимулюють регенерацію нейронів і уповільнюють прогресування хвороб.
Що таке гематоенцефалічний бар’єр і чому його важко подолати?
Гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ) — це щільна мембрана, яка захищає мозок від потенційно шкідливих речовин, що циркулюють у крові. Водночас саме ця захисна функція ускладнює доставку терапевтичних агентів безпосередньо до нервової тканини.
Для пацієнтів із нейродегенеративними хворобами це означало десятиліттями відсутність ефективних способів впливу на уражені ділянки мозку. Попри десятки перспективних препаратів, більшість з них «зупинялись» на порозі ГЕБ, не досягаючи цілі.
Що зробили вчені?
Команда нейробіологів і нанотехнологів розробила спеціальні біосумісні наночастинки, вкриті пептидами, що «обманюють» рецептори ГЕБ. Це дозволяє частинкам проникати в мозок без порушення його цілісності.
У лабораторних тестах на тваринах наночастинки доставили активну речовину — протизапальний агент — безпосередньо в зону патологічного запалення в мозковій тканині. Результат: зменшення нейрозапалення на 60% у порівнянні з контрольною групою.
Додатково зафіксовано покращення когнітивних функцій (пам’ять, орієнтація, реакція) у мишей, які раніше демонстрували ознаки нейродегенерації.
Контекст і значення відкриття
Це дослідження — частина ширшої тенденції у сучасній медицині, що поєднує нанотехнології, біоінженерію та нейронауку.
У світлі демографічного старіння населення — особливо в Європі та США — попит на ефективні методи лікування деменції, хвороби Альцгеймера, Паркінсона зростає щороку. За оцінками ВООЗ, до 2050 року кількість хворих на деменцію подвоїться.
Можливі суперечки
Попри ентузіазм у науковій спільноті, деякі експерти закликають до обережності. Відомий нейрофармаколог з Оксфорду, доктор Джеремі Фостер, вважає, що «довготривалі наслідки проникнення наночастинок у мозок ще недостатньо вивчені. Ми повинні бути впевнені, що така терапія не матиме кумулятивних негативних ефектів у майбутньому».
Автори ж дослідження зазначають, що наночастинки були повністю виведені з організму протягом 48 годин і не викликали жодних побічних реакцій.
Висновки
Нове відкриття у сфері нейротерапії — можливість подолання гематоенцефалічного бар’єра за допомогою наночастинок — відкриває двері до принципово нових методів лікування хвороб мозку.
Хоча шлях до масового застосування ще довгий (клінічні випробування на людях заплановані на 2026 рік), вже зараз наукова спільнота визнає потенціал цієї технології.
Для мільйонів пацієнтів і їхніх родин це означає надію — на ефективне, цільове лікування без операцій, ризиків і втрати якості життя.
