Вторинний імунодефіцит: що це і як його попередити?

Імунна система людини – це складний багаторівневий механізм, який безупинно захищає нас від вірусів, бактерій, грибків і навіть від мутацій власних клітин. Однак під впливом багатьох чинників її ефективність може знижуватися. Саме тому все більше лікарів привертають увагу до поняття «вторинний імунодефіцит – що це» і чим він відрізняється від уроджених форм. На відміну від первинних дефектів, вторинний імунодефіцит у дорослих формується вже протягом життя й напряму пов’язаний зі способом життя, довкіллям і хронічними хворобами. Мета статті – пояснити простими словами, чому відбувається ослаблення захисних сил, які симптоми імунодефіциту варто відстежувати та яких кроків дотримуватися, щоб зберегти здоров’я.

Найпоширеніші причини ослаблення імунітету поділяють на кілька груп:

1. Інфекційні чинники. Довготривалі вірусні гепатити, ВІЛ, туберкульоз чи не вилікований синусит тримають імунну систему у стані постійної «бойової готовності», що врешті-решт її виснажує.

2. Онкологічні захворювання та їх лікування. Пухлини кровотворної системи безпосередньо впливають на продукцію лейкоцитів, а хіміо- й променева терапія пригнічують поділ клітин кісткового мозку.

3. Фармакологічні препарати. Глюкокортикостероїди, імуносупресанти після пересадки органів, деякі біологічні агенти проти автоімунних захворювань блокують нормальні захисні реакції.

4. Харчові дефіцити. Брак білка, заліза, цинку, вітамінів A, C, D призводить до зниження синтезу антитіл і повільного дозрівання імунних клітин.

5. Хронічний стрес і недосип. Підвищений кортизол зменшує кількість циркулюючих лімфоцитів, а сон менше шести годин знижує їхню активність майже на третину.

6. Токсичні звички та довкілля. Куріння ушкоджує епітелій дихальних шляхів; алкоголь порушує мікробіоту кишківника; забруднення повітря дрібнодисперсними частинками сприяє системному запаленню.

Симптоми та діагностика

Вторинний імунодефіцит розвивається поступово, тому його ознаки нерідко «маскуються» під буденні нездужання. Сигналами можуть бути:

• часті ГРВІ (понад шість епізодів на рік);

• затяжне загоєння дрібних подряпин чи післяопераційних швів;

• хронічна втома та сонливість, що не минають після вихідних;

• рецидивні грибкові ураження шкіри або слизових;

• постійні стоматити і запалення ясен;

• стійкі розлади травлення – від здуття до діареї.

Для підтвердження порушень необхідна діагностика імунодефіциту. Базово виконують: клінічний аналіз крові з формулою, визначення імуноглобулінів A, G, M, підрахунок субпопуляцій T‑ та B‑лімфоцитів (CD4/CD8). У разі потреби імунолог призначає вузькі тести – наприклад, оцінку фагоцитарної активності нейтрофілів.