Основні онкомаркери: які аналізи допоможуть виявити рак на ранніх стадіях?

Онкологічні захворювання — одна з найголовніших причин смертності у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожен п’ятий випадок смерті пов’язаний із раком. Проте раннє виявлення пухлин значно підвищує шанси на успішне лікування. Одним із ключових інструментів у профілактичній діагностиці є аналізи на онкомаркери. Ці специфічні білки або інші речовини, які виробляються в організмі у відповідь на розвиток пухлини, можуть допомогти виявити захворювання на ранніх стадіях. У цій статті ми детально розглянемо, що таке онкомаркери, які з них є найбільш інформативними та як правильно моніторити свій стан.

Що таке онкомаркери?

Онкомаркери — це біологічні речовини, які утворюються пухлинними клітинами або тканинами організму у відповідь на розвиток онкологічного процесу. Вони можуть бути присутні в крові, сечі або тканинах і допомагають виявити:

• Наявність пухлини.

• Тип пухлини.

• Стадію захворювання.

• Ефективність лікування.

• Можливий рецидив.

Онкомаркери можуть бути як специфічними для певного типу раку, так і загальними, що відображають загальний стан організму. Важливо зазначити, що аналіз на онкомаркери не є самостійним методом діагностики і потребує підтвердження іншими клінічними дослідженнями, такими як УЗД, МРТ чи біопсія.

Які основні онкомаркери?

1. CEA (карциноембріональний антиген)

   • Використовується для діагностики колоректального раку, а також пухлин легенів, шлунку та підшлункової залози.

   • Підвищений рівень CEA може спостерігатися у курців або при запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

2. PSA (простатспецифічний антиген)

   • Основний маркер для діагностики раку передміхурової залози.

   • Регулярний моніторинг PSA рекомендований чоловікам старше 50 років, особливо тим, хто має спадкову схильність до раку простати.

3. CA-125

   • Основний маркер для виявлення раку яєчників.

   • Підвищення рівня CA-125 може також бути пов’язане з доброякісними станами, такими як ендометріоз або кісти яєчників.

4. AFP (альфа-фетопротеїн)

   • Використовується для діагностики первинного раку печінки (гепатоцелюлярної карциноми) та деяких видів раку яєчок і яєчників.

   • У вагітних жінок AFP є частиною скринінгових тестів для оцінки розвитку плода.

5. CA 19-9

   • Маркер, що застосовується для діагностики раку підшлункової залози та жовчовивідних шляхів.

   • Може бути підвищеним при доброякісних захворюваннях печінки чи холециститі.

6. HCG (людський хоріонічний гонадотропін)

   • Використовується для виявлення трофобластичних пухлин і деяких видів раку яєчок.

   • У нормі HCG підвищується під час вагітності, що також враховується при інтерпретації аналізів.

7. BRCA1 і BRCA2

   • Генетичні тести, які допомагають визначити ризик розвитку раку грудей і яєчників.

   • Ці мутації є спадковими і важливі для профілактики в осіб із сімейною історією онкозахворювань.

8. CA 15-3 (Онкомаркер молочної залози):

   Цей онкомаркер використовується для діагностики та моніторингу лікування раку молочної залози. Його рівень може також підвищуватися при доброякісних захворюваннях грудей або печінки. Аналіз CA 15-3 часто призначають для оцінки ефективності терапії та виявлення рецидивів.

9. HE4 (Онкомаркер яєчників):

   Цей маркер є специфічним для раку яєчників і використовується разом із CA 125 для розрахунку індексу ROMA, який допомагає оцінити ризик злоякісної пухлини яєчників. HE4 є чутливішим маркером на ранніх стадіях раку яєчників.

10. CA 72-4 (Онкомаркер шлунка):

    Цей маркер використовується для діагностики раку шлунка та інших пухлин шлунково-кишкового тракту. Він рідше використовується у скринінгу, проте може бути корисним для моніторингу лікування.

11. Індекс ROMA (пременопауза і постменопауза):

    Це комбінований показник, який розраховується на основі рівнів HE4 та CA 125 і враховує менопаузальний статус жінки. ROMA використовується для оцінки ризику розвитку раку яєчників у жінок.

12. Тиреоглобулін (ТТ):

    Використовується для моніторингу лікування та рецидивів раку щитоподібної залози. Рівень тиреоглобуліну також може підвищуватися при доброякісних захворюваннях цього органу, що потребує додаткових досліджень.

13. Кальцитонін:

    Цей маркер є важливим для діагностики медулярного раку щитоподібної залози. Підвищений рівень кальцитоніну є специфічною ознакою цього виду раку і допомагає виявляти захворювання на ранніх стадіях.

Причини виникнення онкологічних захворювань

Онкологія виникає внаслідок мутацій у ДНК клітин, що призводять до їхнього безконтрольного розмноження. Основні фактори ризику:

• Спадковість. Генетична схильність відіграє важливу роль, особливо у випадках раку грудей, яєчників і передміхурової залози.

• Шкідливі звички. Куріння, зловживання алкоголем і неправильне харчування значно підвищують ризик розвитку раку.

• Вплив токсичних речовин. Робота в умовах впливу канцерогенів, радіації або забрудненого повітря.

• Хронічні захворювання. Хронічні запальні процеси та інфекції, такі як вірус папіломи людини (ВПЛ), можуть сприяти розвитку онкології.

Симптоми та діагностика

Онкологічні захворювання часто протікають безсимптомно на ранніх стадіях, але можливі такі прояви:

• Несподіване схуднення.

• Постійна слабкість і втома.

• Зміни шкіри: потемніння, почервоніння або поява нових утворень.

• Кровотечі чи інші виділення без видимої причини.

• Біль у певних ділянках тіла, який не зникає.

Для діагностики використовуються:

1. Загальний аналіз крові. Допомагає виявити анемію, запальні процеси, аномальні зміни в кількості лейкоцитів, еритроцитів та тромбоцитів, що можуть свідчити про наявність патології (наприклад, рак крові).

2. Специфічні онкомаркери. Визначення рівнів таких маркерів, як PSA, CA-125 чи AFP, дозволяє оцінити ризик онкології.

3. Візуалізаційні методи. УЗД, МРТ, КТ, які дозволяють детально дослідити структуру органів і тканин.

Як часто потрібно здавати аналізи на онкомаркери?

1. Профілактично:

   • Людям із групи ризику рекомендовано здавати аналізи щороку.

   • Для осіб без спадкової схильності періодичність визначається лікарем залежно від віку та стану здоров’я.

2. Під час лікування:

   • Аналізи проводяться регулярно для оцінки ефективності терапії.

3. Після лікування:

   • Контрольні обстеження допомагають виявити можливий рецидив на ранній стадії.

Практичні поради для профілактики раку

1. Регулярні обстеження. Відвідуйте лікаря щороку, навіть якщо ви почуваєтеся добре.

2. Вакцинація. Проти ВПЛ та вірусу гепатиту B.

3. Збалансоване харчування. Раціон із високим вмістом овочів, фруктів, цільнозернових продуктів і клітковини.

4. Фізична активність. Регулярні вправи покращують метаболізм і зміцнюють імунітет.

5. Уникнення стресу. Хронічний стрес послаблює імунну систему, що може сприяти розвитку хвороб.

Висновок

Онкомаркери є важливим інструментом для раннього виявлення онкологічних захворювань і контролю лікування. Хоча вони не є самодостатнім методом діагностики, у поєднанні з іншими аналізами та дослідженнями вони дозволяють виявити рак на ранніх стадіях, коли лікування є найбільш ефективним. Регулярні обстеження, здоровий спосіб життя та свідоме ставлення до свого здоров’я — це найкращі засоби профілактики онкології.

Джерела:

• National Cancer Institute

• American Cancer Society

• PubMed